Шавлія лікарська багато століть використовується в домашніх умовах для лікування простудних захворювань. Це найцікавіша лікарська рослина, яку древні лікарі називали травою безсмертя, травою добробуту та здоров'я. У перекладі слово означає « сприяюче здоров'ю». Значимість шавлії лікарської як джерела речовин та сполук, корисних для здоров'я людей, відзначена офіційною фармакопеєю.

Шавлія лікарська відрізняється високим вмістом ефірної олії, що має дуже корисні лікувальні властивості. Всі частини рослини мають лікувальну дію. Природний антибіотик і спазмолітик цінується як хороший ранозагоювальний, протизапальний, відхаркувальний, в'яжучий, антисептичний засіб. Крім медичного напряму, широко використовується у кулінарії, парфумерії, косметології.

На вигляд шавлію лікарську легко відрізнити від інших видів. Високий багаторічний кущ (70-80 см) зеленувато-сизого відтінку з задушливим яскраво вираженим ароматом, особливо при розтиранні листя в долоні. Смак гіркувато-пряний, в'яжучий. Стебла численні, чотиригранні, густооблистяні. Листя супротивне, довгасте, сіро-зелене, зморшкувате. Квітки голубувато-сині, бузкові та інших блакитних відтінків, порівняно великі, по 1-5  розташовуються по кінцях гілок у вигляді уривчастих верхівкових кистей.

Серед усіх видів тільки шавлія лікарська є багаторічною рослиною. Шавлія лікарська перехреснозапильна. Цвіте у травні-серпні. Надземна частина із закінченням вегетації щорічно відмирає. Плід формується з 4-х округлих горішків, гладких, темно-бурих кольорів. Шавлія світлолюбна, а при недостатньому освітленні — втрачає ефірну олію. Ідеально для рослини - перебувати під сонячним промінням близько семи годин на день. Для успішного вирощування шавлії ґрунт необхідно підтримувати помірно вологим. Полив має бути рясним, але не щоденним. З другого року життя шавлії її «омолоджують» шляхом зрізування пагонів. Після цього продуктивність та кущистість рослини збільшується.

Найвищою біологічною активністю володіє листя шавлії. Листя шавлії заготовляють влітку - під час бутонізації, а також на початку та в кінці цвітіння. Збір лікарської сировини може бути не один, а два-три за сезон. Крім того, дозволено проводити збір та восени, у вересні, до приморозків. Зберігається висушена сировина до 1,5 років.

Шавлія  лікарська була відома ще древнім грекам. Племена галлів вважали, що якщо на ділянці людини росте шавлія, лікар їй не потрібен, адже рослина захистить її від більшості хвороб!