Про виробника

Набір для віскі BOSS CRYSTAL є ексклюзивною розробкою італійських майстрів спеціально для нашої компанії.
Набір виготовлений вручну з кришталю, накладки вкриті сріблом проби 925.
Накладки виконані за унікальним дизайном лімітованим тиражем.

Кришталеві склянки виготовлені в Італії на фабриці RCR у місті Колле-ді-Валь-д’Ельса. Компанія RCR була створена в 1967 році і є європейським лідером у виробництві виробів із кришталю для алкогольних напоїв та сервірування столу.
У виробництві кришталю використовується сучасна технологія без використання оксиду свинцю, який замінений цирконієм для міцності та дзвону, а також барій для оптичної гри світла на гранях виробів. Плавлення кварциту відбувається в екологічно чистих електричних печах.

Символічне значення.
Козаки відіграли провідну роль у розвитку української державності, сформували найбагатші традиції, засновані на глибокій релігійній вірі та шануванні Пресвятої Богородиці, започаткували свій власний Кодекс честі. Становлення запорізького воїнства відбувалося на рубежі ХVI - ХVII ст.
У вільних поселеннях втік від утисків народ знаходив довгоочікувану свободу і незалежність. Ідея опору обставин, незгода з існуючим порядком речей, право на самостійний вибір - риси, які розкривають саму суть не лише козацької вольниці, а й українського менталітету загалом. Люди, які не бажали жити в підпорядкуванні, йшли за пороги Дніпра, де й створили оплот українського козацтва. Свобода лежала в основі картини світу козаків, ідеєю свободи було просякнуте їхнє світовідчуття та сприйняття дійсності.
Загальний воєнізований побут, спосіб життя і єдина віра представників різних верств суспільства, що прибули на Січ, сприяли виробленню особливого світосприйняття, створенню спільноти, що нагадує своєрідний духовно-лицарський орден. Як і ченці-католики, які давали обітниці помірності та повного послуху та здійснювали при цьому військові походи за віру, запорізькі козаки перед усією громадою обіцяли служити Богородиці та присвячували їй усі свої військові подвиги.

Козаки - це гордість нашої історії, адже вони охороняли кордони українських земель і ставали прикладом мужності, кмітливості, братерської вірності та сили духу навіть у скрутному становищі, про них знають далеко за межами нашої країни.
В Україні 1 жовтня святкують День козацтва, яке співпадає зі святом Покрови Пресвятої Богородиці - покровительки козаків, а також відзначається національне свято - День захисника України.

Козацька люлька

У вільний час запорізькі козаки любили поговорити і послухати розповіді інших, тримаючи при цьому в зубах колиски, так звані носогрійки або буруньки, і пихкаючи з них димком.

Люльку та супутні їй причиндальї запорожець носив найчастіше або у своєму широченому поясі, використовуючи його замість кишень, або в накладному мішку-гамані, що кріпився також до пояса, або ховав за відворот своєї знаменитої смушкової шапки-бірки.

Тютюн у ті часи був надто дорогий, тому до невеликої його кількості додавали цілющі степові трави, вони покращували сон, травлення, пом'якшували вплив середовища на нервову систему. Серед цих трав були м'ята, материнка, полин, дуб, терен та багато інших, не менш цікавих. Наприклад, чаклун-трава додавала впевненості козакам у бою, бо мала ефект легкого наркотику.

Кобзар

Насамперед, кобзарі були моральними авторитетами у народі. У народних віруваннях кобзар був персонажем через річку (тобто з того світу). Образити кобзаря - означало викликати гнів небес на мертвих, живих і ще ненароджених. Тому найбідніший селянин в Україні завжди тримав частину поля на старцеву часточку - для милостині кобзарю. Кобзарі були ревними православними християнами, шанували свята, у репертуарі мали псалми та численні релігійні моралізаторські пісні.

Молодий запорожець

Після того, як чоловік прибував на Січ, його життя дуже змінювалося - про це говорить хоча б те, що тепер його інакше називали! Відразу після того, як новоспечений запорожець записувався в курінь, він змінював своє прізвище на якесь нове прізвисько, яке часто дуже яскраво характеризувало його зовнішність чи внутрішній світ.

Щоб стати козаком-запорожцем, новоприбулий довго вивчав військову справу та традиції січового суспільства. На завершення йому обов'язково потрібно було пройти неймовірно складні випробування. Наприклад, він мав з'їсти страшенно пекучий від перцю борщ і випити кварту горілки. А після цього - пройти колодою, перекинутою між скелями на березі Дніпра, і не зірватися у воду. Але це ще не все. Кандидат у запорожці мав, сівши на необ'їздного коня обличчям до хвоста, без сідла та вуздечки проскакати по полю і повернутися назад, звичайно ж, не впавши на землю. Коли новачок з гідністю проходив усі випробування, його стригли та перевдягали у новий одяг.

Курінний отаман

Запорізький Кош (громада, товариство) ділився на 38 куренів (XVIII століття), які були самостійними військовими підрозділами на чолі з курінним отаманом. Чисельність куреня у різний час могла становити від кількох десятків (зазвичай, у час) до кількох сотень козаків і більше,- під час воєн і військових походів). Однак найбільш відповідним порівнянням козацького куреня з організаційно-штатною структурою сучасних збройних сил підходить поняття батальйон (як останній і називався у XX ст. у складі низки українських національних військових структур).

Чуб
Зображуючи в уяві українського козака, ми обов'язково звернемо увагу на його особливу зачіску - чуб (у народі - оселедець). Але, як виявляється, така форма впорядкування волосяного покриву голови не була забаганням моди і мала велике символічне значення. Право носити її мали не всі. Таку зачіску мали лише ті воїни, котрі прийняли хрещення вогнем. Чому так? Справа в тому, що, за козацькою легендою, український воїн під час військових протистоянь порушував заповіді Господні і після смерті має розплачуватися у небесного судді та потрапити до пекла. Козаки ж вірили, що, помилуючись, Господь таки витягне їх із того пекельного місця покарання грішників, схопивши за довге пасмо волосся голови. Носити чуби було на лівій стороні, щоб волосся скидало нечисту силу, яка ніби сиділа у козаків з того боку на плечі і штовхала на безглузді вчинки. Зачіску заборонялося носити необстріляним козакам, трусам, злодіям та брехунам.

Сім'я козака

У зв'язку з військовими походами сім'я та вірність для козацтва мали величезне значення, тому весільні обряди, вінчання та хрещення дотримувалися особливо ретельно. Все починалося з обряду сватання: наречений засилає старост, поважних літніх людей, які просять руки нареченої. У разі згоди дівчина виносить вишитий рушник, а у разі відмови - всім відомий гарбуз. У день весілля молодий вирушав за нареченою, де на подвір'ї з нього вимагали викуп. Після обряду вінчання, святкувати, за традицією, вирушали до будинку молодого, а після святкового обіду нареченій розплетали косу і пов'язували косинку, на знак того, що вона вже заміжня жінка. Гуляння, ігри та пісні тривали і наступного дня.

Сертифікат

Компанія Презента підтверджує оригінальне походження кришталевих келихів для віскі з посрібленими тематичними накладками.

Кришталеві келихи виготовлені на фабриці RCR у містіКолле-ді-Валь-д’Ельса, Італія.

Компанія RCR була створена в 1967 році і є європейським лідером у виробництві виробів з кришталю для алкогольних напоїв та сервірування столу. У виробництві кришталю використовується сучасна технологія без використання оксиду свинцю, який замінений на цирконій для міцності та дзвону та барій для оптичної гри світла на гранях виробів. Плавлення кварциту відбувається в екологічно чистих електричних печах.

Художні накладки покриті сріблом проби 925.